Са́жа, аморфний вуглець або технічний вуглець — порошкоподібний залишок від неповного окиснення вуглецевмісних речовин. В давнину використовувались дві форми слова: сажа і саджа (в Галичині).
САЖА, і, ж. 1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть.
Саж або садо́к — сільськогосподарська споруда, хлів для відгодівлі свиней. Сажем (садком) також називається місце в хліві, клітка, де відгодовують гусей, індиків тощо.
Роз’їдають сажу речовини з високим pH, як каустична сода чи аміачні розчини, бо вони гідролізують зв’язки, перетворюючи сажу на емульсію. У практиці часто спостерігається, як у димарях сажа накопичується шарами до 5-10 мм, і саме лужні агенти розм’якшують її за лічені години.
Кіптява — тонкий шар сажі, який утворюється на холодній поверхні, коли вона охолоджує дим, що забирає залишки палива, що недогоріли. Сажа …
КІПТЯВА, и, ж. 1. Осадок диму, сажа. На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 43); Тільки з …
Змітати сажу і кіптяву зі стін і стелі необхідно різкими короткими рухами щітки або віника. Рухатися при сухому чищенні потрібно зверху вниз.
також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для …